Archive artifacts

Поляк у Лейбштандарт Адольф Гітлер. Цікава доля. Від оборони Варшави через німецьке військо до Сирецького табору (№62), а звідти до совєцьких диверсантів, АК і розстрілу. Антоній Пшибила, народився 1923 року в Ленці-Опатовській (Познанське воєводство). Поляк, походив із робітничої родини. Закінчив сім класів загальноосвітньої школи. Неповнолітнім добровольцем у вересні 1939 року брав участь в обороні Варшави. До кінця 1939 року примусово працював у Німеччині, а восени 1942 року був мобілізований до німецької армії. Служив, зокрема, на території України, Нідерландів, Франції та Італії. Навесні 1943 року був переведений до елітної 1-ї танкової дивізії СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер». Навесні 1944 року дезертував із неї до Червоної армії. Перебував у таборі для військовополонених №62 у Києві (колишній Сирецький). Із 4 вересня 1944 року — він агент НКГБ УРСР під псевдонімом «Кемпінський» входив до складу спецгрупи "Арсенал" і був десантований в Польщі в околицях Лодзя. Наприкінці листопада 1944 року, без погодження з командуванням групи, перейшов до 25-го піхотного полку АК, де служив до розпуску Армії Крайової, використовуючи псевдонім «Дзікий II». Наприкінці січня 1945 року члени групи «Арсенал» знайшли його в Пйотркові й викрали. Поляка було звинувачено у зраді совєцького союзу, дезертирстві до «націоналістично-буржуазної» Армії Крайової та розголошенні відомостей про совєцьких диверсантів. Виконали вирок 29 січня 1945 року в лісі біля Зайончкова та приховали тіло в невстановленому місці. Джерело: ГДА СБУ, Ф.60, Спр.86700, т.5 📜Канал "Архівні Артефакти"

Думаю, що на каналі знайдеться точно кілька людей, котрі займаються бджолярством. А тому ловіть два документи про це періоду Української революції 📜 Лист Херсонської повітової земської управи до Костромської волосної управи Херсонського повіту щодо надсилання списків бджолярів волості для видачі їм цукру на зимову підгодівлю бджіл через посушливе літо. 22 серпня 1918 р. ЦДАВО України. Ф. 1751. Оп. 1. Спр. 3. Арк. 73-73 зв. 📜 Обіжник Статистичного відділу Київської губерніальної народної управи до волосних народних управ про збір відомостей щодо кількості пасічницьких пайових товариств, пасічницьких громад та видатних пасічників в Україні. 1918 р. ЦДАВО України. Ф. 1751. Оп. 1. Спр. 3. Арк. 140. 📜Канал "Архівні Артефакти"

Сторінка з наказу Управління НКВД Одеської області, підписаного начальником УНКВД Дмитром Гречухіним 25 травня 1938 року, про розстріл 39 осіб за рішенням «трійки». Особливої моторошності цьому документу додають намальовані червоним олівцем кумедні пташки — авторства самого Гречухіна. Самого Дмитра Гречухіна заарештують у грудні 1938 року, а вже в лютому 1939-го розстріляють. Опублікував: Костянтин Богуславський. Джерело: Архів СБУ 📜Канал "Архівні Артефакти"

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників. "У донесенні Судоплатова найбільше вражає те, як добре були поінформовані про стан справ на Волині радянські партизани, - стверджує польський історик Ґжеґож Мотика. – Совєти значно краще орієнтувалися в ситуації, ніж Армія крайова". Однак чи варто беззаперечно довіряти висновкам радянських та російських спецслужб? І чи дійсно у історії з Парослею уже можна поставити крапку? За цим посиланням знайдете статтю Сергія Рябенка, де він вчергове блискуче розбиває радянські/російські та польські міфи довкола історії цього села. 📜Канал "Архівні Артефакти"

Щодо встановлення місцезнаходження Головного командира УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича - “Тараса Чупринки” працювало 53 агенти МГБ, ГК УПА генерал-хорунжого Василя Кука - “Леміша” ‒ 31 агент, заступника голови Проводу ОУН в Україні Романа Кравчука - “Петра” ‒ 48 агентів. Джерело: Архів СБУ 📜Канал "Архівні Артефакти"

Був собі один дивізійник (Галичина). Якось правдами і неправдами таки схилили його приїхати із заходу в СРСР. Він відправив сина в Німеччину і дав йому із собою пістолет. А КГБ підняв такий кіпіш, ніби син повіз із собою ядерку у чемодані. Ось гляньте. Джерело: Архів СБУ, останнє фото в підбірці не з архіву. Просто, щоб розуміли як виглядав цей пістолет 📜Канал "Архівні Артефакти"

Мені можуть не подобатися деякі ідеї Донцова. Але гумор, 1918 року - вишуканий 🙃 Трошки історичного стьобу від Дмитра Донцова. Попри все, дядько був з гумором (уривки зі щоденника за 1918 рік) На виході запитався з Мануїльським. "Донцов. Ви ж порядна людина, чому ви не є більшовиком?" "Як раз тому, Мануїльський" - відповів я. "Тяжко розуміти наших земляків. Запалиться, впаде в патос, здається - гори перевернув би. А потім нагло кине все і поїде на огірки в село" Увечері в клюбі обід на честь Гумеруса. Були й Палтов, і Дорошенко. Палтов був знову дуже чемним. Гумерус запитався мене, чи я говорю по-російські? "Тільки з дамами" - відповів я. В день в'їзду до міста Директорії сидів з В. Садовським та іншими в "Празі", на долі, дивлячись крізь вікно. Сніг на вулицях. Був пригноблений настрій, не хотілося ні про що говорити. Тому, коли мене запитали - на кого я орієнтуюся? - я відповів, що на свою сусідку. А якщо їх дві? - тоді на сусідок. Більше про політику мене не питали. Відібрав: Олександр Сапронов 📜Канал "Архівні Артефакти"