«Ціна держави» — Telegram-канал

Уявіть: ви інвестуєте $5,000 у молодий стартап і через кілька років отримуєте 10х прибутку. Саме так працює ICLUB — українська спільнота приватних інвесторів, яка відкриває доступ до венчурних угод у швидкозростаючих технологічних стартапах на ранніх стадіях. У своєму телеграм-каналі вони пояснюють: ▪️ як початківцям розібратися у венчурі; ▪️ як сформувати венчурний портфель так, щоб він міг давати 25-30% річних; ▪️ чому 9 з 10 стартапів не виживають, але венчурні інвестори все одно заробляють; ▪️ які напрями зараз найбільш перспективні для інвестицій. За ICLUB стоїть команда з понад 20 роками досвіду у венчурі. З 2019 року учасники спільноти вже проінвестували у 95 стартапів і здійснили 11 екзитів на загальну суму $15 млн. Якщо хочете краще розуміти стартапи, венчур і приватний капітал — або навіть долучитися до спільноти та інвестувати разом з ICLUB — підписуйтеся на канал. #реклама

⛽️ У Росії нафтопереробка впала до 16-річного мінімуму через атаки на НПЗ Українські удари по російській нафтовій інфраструктурі вже дають системний ефект: обсяги переробки нафти в РФ опустилися до найнижчого рівня з жовтня 2009 року, пише Bloomberg. За оцінкою OilX, у травні російські НПЗ переробляли в середньому 4,58 млн барелів нафти на добу. Це приблизно на 700 тис. барелів на добу менше, ніж рік тому, або мінус 13%. Причина - рекордна інтенсивність атак по російських нафтопереробних потужностях. За підрахунками Bloomberg, у травні Україна здійснила щонайменше 16 атак на російські підприємства, що виробляють пальне. Під удар потрапили 8 із 10 найбільших НПЗ Росії. Загалом за місяць було щонайменше 30 ударів по російських нафтових активах - це максимум за будь-який місяць від початку повномасштабної війни. Україна також змінила тактику. Якщо раніше удари частіше припадали на установки первинної переробки, які можна було відносно швидко відновити, то тепер цілями дедалі частіше стають складніші вторинні установки. Саме вони дозволяють НПЗ виробляти більше бензину й дизеля, але їх значно важче і дорожче ремонтувати, особливо в умовах санкцій та дефіциту імпортного обладнання. У травні тричі атакували Ярославський НПЗ, співвласниками якого є Rosneft і Gazprom Neft. Підприємства Lukoil у Нижньому Новгороді та Пермі були атаковані по два рази. Під ударами не лише НПЗ. Українські дрони також атакують експортні термінали, нафтопровідну інфраструктуру, насосні станції та сховища пального. Це зменшує можливості Росії не лише переробляти нафту, а й накопичувати запаси пального перед літнім сезоном. На тлі падіння переробки Москва вже почала закривати експорт, щоб утримати внутрішній ринок. Росія заборонила експорт авіапального до кінця листопада. Офіційне пояснення - необхідність «забезпечити стабільну ситуацію на внутрішньому паливному ринку». Для світового ринку це рішення не є критичним: Росія не була великим експортером авіапального. У 2025 році вона експортувала в середньому 30 тис. барелів на добу, або менше 2% світових поставок. У перші чотири місяці 2026 року експорт знизився до 28 тис. барелів на добу, головним покупцем була Туреччина. Але для самої Росії це важливий сигнал. Влада вже зупинила більшість продажів бензину за кордон, а з 1 квітня знову діє заборона на експорт більшої частини бензину. Поки ситуація на АЗС ще не повторює глибоку кризу 2023 року. За даними Росстату, середня ціна бензину від початку року зросла трохи більш ніж на 2 рублі - до 67,53 рубля за літр. Але напруження вже видно. Наприкінці травня добові обсяги бензину АІ-95, доступні для поставки в європейській частині Росії, впали приблизно до 5 тис. тонн на добу - це лише третина від рівня минулого року. Водночас біржові ціни на цей вид пального зросли більш ніж на 20% у річному вимірі. Найбільше це б’є по незалежних регіональних мережах АЗС, які не належать великим нафтовим компаніям. Їм дедалі важче купувати пальне на біржі, тому вони ризикують або залишитися без запасів, або купувати дорожче пальне в інших постачальників. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🚇15 вересня кошти за невикористані поїздки в громадському транспорті Києва перерахують на Гаманець транспортної карти міста. Таким чином, якщо станом на 15 вересня на транспортній карті залишатиметься 10 поїздок вартістю 6,5 грн. за кожну, то на гаманець повернеться 65 грн. Останній день, коли кияни можуть придбати поїздки за старим тарифом, – 14 липня. З 15 липня вартість проїзду кратно зросте: разова поїздка коштуватиме 30 грн, а при оптовій покупці 50 поїздок кожна з них обійдеться в 25 грн. Ціни на місячні проїзні також зростуть: 46 поїздок – 1088 грн 62 поїздки – 1463 грн; 92 поїздки – 2156 грн; 124 поїздки – 2888 грн; Безлімітні поїздки упродовж місяця – 3656 грн. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою Економічна правда Стало відомо, що буде з невикористаними поїздками в Києві після підвищення тарифів 15 вересня кошти за невикористані поїздки в громадському транспорті Києва перерахують на Гаманець транспортної карти міста. 🤬34👍18❤5😢5😁3

Друзі продовжуємо цей збір! Та наразі прохання пришвидшити темп, адже бійці виконують надважливі і надважкі завдання на Покровському напрямку, який наразі є одним із найгарячіших. Але подивіться як гарно вони нищать ворогів, завдяки вашій підтримці! Найголовніше наразі це підтримка ФРОНТОВИХ ПОЗИЦІЙ, які нажаль навіть міняються раз на два- три місяці . Через надскладну логістику доводиться хлопцям заходити і довгий час перебувати на бойовій позиції для знищення ворога для зупинки подальшого просування ворожої техніки. Два місяці - ризикування життям , здоровʼям та своїм майбутнім заради нашого спільного майбутнього. Збираємось з силами і чим швидше намагаємось закрити. 🎯Ціль: залишилось 194 000.00 ₴ 🔗Посилання на Банку https://send.monobank.ua/jar/78CHnCEmtw 💳Номер картки Банки 4874 1000 3046 4872

🇫🇷 Франція дозволить Україні виробляти ракети SCALP та боєприпаси для ППО Франція вперше погодилася передати Україні ліцензії на виробництво французьких ракет і високоточних боєприпасів. Про це президент Еммануель Макрон заявив після зустрічі з Володимиром Зеленським у Парижі. Президенти погодили дорожню карту оборонної співпраці, яка конкретизує домовленості, досягнуті в листопаді минулого року. За словами Макрона, Україна зможе налагодити виробництво далекобійних авіаційних крилатих ракет SCALP, високоточних авіабомб AASM та зенітних ракет-перехоплювачів Aster. Як зазначає Reuters, це перший випадок, коли Париж дозволяє ліцензійне виробництво французького озброєння на території України. Рішення має допомогти Києву швидше поповнювати запаси на тлі посилення російських повітряних атак. Франція також передасть Україні радіолокаційні системи. Крім того, Київ замовив зенітні ракетні комплекси нового покоління SAMP/T. Їх постачатимуть після передачі систем попередньої версії та додаткової партії ракет. Окремо Макрон повідомив про майбутнє постачання 16 французьких винищувачів Rafale. Очікується, що вони зможуть виконувати бойові завдання в українському небі у 2028–2029 роках. За підсумками зустрічі близько 25 лідерів у Парижі союзники України також домовилися розпочати військові навчання у сусідніх із нею країнах. Вони мають стати частиною підготовки багатонаціональних сил, які можуть бути розгорнуті після встановлення режиму припинення вогню з Росією. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🔥 Українські безпілотники уразили два великі НПЗ у Росії У ніч проти 14 липня українські дрони атакували нафтопереробні підприємства у Башкортостані та Краснодарському краї РФ. Під ударом опинилися комплекс «Газпром нафтохім Салават» і Афіпський НПЗ. У російському місті Салават після атаки виникла пожежа на території одного з найбільших нафтопереробних і нафтохімічних комплексів країни. За попередніми даними, також могла загорітися місцева нафтобаза «Роснєфть-Опт». Глава Башкортостану Радій Хабіров визнав атаку безпілотників. Він повідомив про кілька осередків задимлення та заявив, що постраждалих немає. Одночасно дрони атакували Афіпський НПЗ у Краснодарському краї, де також спалахнула пожежа. Удари по російській нафтопереробній інфраструктурі дедалі відчутніше впливають на роботу галузі. Після атак підприємства змушені скорочувати виробництво або повністю зупиняти окремі установки. За даними Bloomberg, у червні обсяги переробки нафти в Росії впали до найнижчого рівня за останні 21 рік. «Газпром нафтохім Салават» здатен переробляти близько 10 млн тонн нафти на рік. Підприємство випускає бензин, дизельне пальне, мазут, бітум, поліетилен, стирол, спирти та мінеральні добрива. Потужність Афіпського НПЗ після модернізації становить близько 9,1 млн тонн нафти на рік. Завод виробляє бензин, дизельне пальне, авіаційний гас і мазут та входить до російської групи «Сафмар». 📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇬🇧 Велика Британія приєднається до кредитної програми ЄС для підтримки України Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписав угоду про приєднання країни до кредитної програми Європейського Союзу для України обсягом €90 млрд. Це рішення дасть британським оборонним компаніям доступ до контрактів, які фінансуватимуться в межах програми Ukraine Support Loan. Про домовленість Стармер оголосив після прибуття до Парижа на зустріч «Коаліції охочих» — групи держав, що підтримують Україну у війні проти Росії. «Ця угода допоможе забезпечити Україну необхідною підтримкою для захисту від російської агресії, водночас підтримає британські оборонні компанії, кваліфіковані робочі місця та зміцнить нашу національну безпеку», — заявив прем’єр. Уряд Великої Британії назвав приєднання до програми важливим кроком після того, як у листопаді зірвалися переговори про участь Лондона в окремому фонді ЄС обсягом €150 млрд, призначеному для посилення європейської оборони. Тоді британська сторона не погодилася з розміром фінансового внеску, якого вимагав Брюссель. Підтримка України залишалася одним із ключових напрямів політики Стармера. Співпрацю з президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Лондоні вважають одним із головних зовнішньополітичних результатів його прем’єрства. Як повідомляє Reuters, зустріч у Парижі стала однією з останніх закордонних поїздок Стармера перед його відставкою 20 липня. Його має змінити колишній мер Великого Манчестера Енді Бернем, який також пообіцяв продовжити підтримку України. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸 Трамп може підтримати законопроєкт Грема про нові санкції проти Росії Президент США Дональд Трамп планує підтримати законопроєкт про посилення санкцій проти Росії, який просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на представника Білого дому. Ініціатива має посилити тиск на Кремль і передбачає покарання для країн, які купують російські нафту та газ. Її ухвалення стало б важливим кроком для України, однак сам Трамп поки публічно не підтвердив остаточного рішення. У відповідь на запитання журналістів він заявив, що адміністрація обговорює законопроєкт і визначиться найближчим часом. Грем, один із найпослідовніших прихильників України серед республіканців, раптово помер у суботу. Незадовго до цього він повернувся з Києва, де зустрічався з президентом Володимиром Зеленським. За день до смерті сенатор повідомив, що двопартійна група законодавців досягла домовленості з адміністрацією Трампа щодо просування нових санкцій. Лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун заявив, що законодавці продовжують оцінювати документ. За його словами, ухвалення ініціативи могло б стати частиною політичної спадщини Грема. Першу версію законопроєкту представили у квітні 2025 року. Вона дозволяла президенту запроваджувати вторинні мита до 500% проти країн, які імпортують російські енергоносії. Раніше Білий дім виступав проти таких заходів, побоюючись, що вони завадять дипломатичним спробам завершити війну. Повернення до санкційної ініціативи відбувається на тлі застою в переговорах. Союзники України закликають Трампа посилити тиск на Володимира Путіна, який відкинув пропозицію Зеленського провести особисту зустріч. Минулого тижня Трамп зустрівся із Зеленським під час саміту НАТО в Туреччині та погодився дозволити Україні виробляти ракети-перехоплювачі для систем Patriot. Київ потребує додаткової протиповітряної оборони через регулярні російські ракетні та дронові атаки. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🛢 Нафта пережила найсильніший стрибок із 2020 року: ринок не вірить у повернення Ормузу до норми Світові ціни на нафту різко зросли після нового загострення на Близькому Сході та заяви президента США Дональда Трампа про відновлення блокади іранського судноплавства через Ормузьку протоку. Ф’ючерси на Brent і американську нафту підскочили більш ніж на 10%, перекресливши місячне падіння цін. Станом на ранок вівторка Brent подорожчала на 13% від початку тижня і торгувалася вище $86 за барель. У понеділок котирування зросли майже на 10% — це найбільший денний стрибок із травня 2020 року. Додатковим поштовхом стала атака Ірану на два танкери в Перській затоці. Ринок дедалі більше виходить із того, що Ормузька протока, через яку до війни проходило близько 20% світових поставок нафти, вже не повернеться до колишнього режиму роботи. На Волл-стріт знову заговорили про так звану стратегію NACHO — Not a Chance Hormuz Opens, тобто ставку на тривале фактичне закриття маршруту. Саудівська Аравія, Ірак та Об’єднані Арабські Емірати вже розглядають протоку як постійну вразливість. Вони планують розширювати трубопроводи до портів поза Ормузом. За оцінкою Goldman Sachs, до кінця 2027 року альтернативні маршрути можуть перебрати понад 45% довоєнного експорту нафти з Перської затоки, а за прискореного будівництва — до 75% наприкінці 2028 року. Водночас нова інфраструктура коштуватиме мільярди доларів і сама залишатиметься потенційною ціллю для атак. Як пише The Wall Street Journal, ризик подальшого подорожчання посилюється через скорочення світових запасів, особливо Стратегічного нафтового резерву США, який опустився до найнижчого рівня з 1983 року. Покупці в Азії тим часом нарощують закупівлі в Латинській Америці, Західній Африці та США, намагаючись зменшити залежність від Ормузу. Китай, найбільший імпортер нафти у світі, різко скоротив закупівлі й поки не поспішає повертатися на ринок за нинішніх цін. Аналітики попереджають: навіть якщо бойові дії тимчасово стихнуть, суперечка довкола протоки нікуди не зникне, а нові спалахи залишатимуться дуже ймовірними. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇺🇺🇦ЄС відкрив для України перегворний Кластер №6, який охоплює сфери, як-от оборона та безпека, написала єврокомісарка з розширення ЄС Марта Кос Відкриття Кластера 6 «Зовнішні відносини» означає, що Україна офіційно переходить до переговорів із ЄС у сфері зовнішньої політики, торгівлі, санкцій, безпеки та оборони. Кластер 6 складається з двох переговорних розділів: Розділ 30 — Зовнішні відносини. Він охоплює спільну торговельну політику ЄС, гуманітарну допомогу, політику розвитку, міжнародні торговельні зобов’язання та узгодження позицій України з політикою ЄС щодо третіх країн і міжнародних організацій. Розділ 31 — Зовнішня, безпекова та оборонна політика. Це спільна зовнішня і безпекова політика ЄС, оборонна співпраця, санкції, політичні декларації, обмежувальні заходи, контроль озброєнь, протидія гібридним загрозам, дезінформації та співпраця з міжнародними організаціями. Що Україна має зробити 1. Узгодити торговельну політику з ЄС Україна має привести свою торговельну політику, інвестиційні угоди та міжнародні економічні домовленості у відповідність до права ЄС. До моменту вступу Україна має забезпечити, щоб усі міжнародні угоди, особливо торговельні та інвестиційні, не суперечили зобов’язанням членства в ЄС. Також Україна має надати Єврокомісії план дій із повним переліком міжнародних угод, які треба привести у відповідність до права ЄС. 2. Переглянути або припинити несумісні торговельні угоди ЄС нагадує, що спільна торговельна політика є компетенцією Євросоюзу. Тому до вступу Україна має денонсувати або змінити ті угоди про вільну торгівлю, інвестиції чи економічну співпрацю з третіми країнами, які не сумісні з майбутнім членством. 3. Запровадити правила ЄС щодо експорту товарів подвійного призначення Україна має повніше узгодити законодавство з правилами ЄС щодо контролю експорту товарів подвійного призначення — тобто товарів і технологій, які можуть мати як цивільне, так і військове застосування. 4. Запровадити механізм перевірки іноземних інвестицій ЄС вказує, що в Україні поки немає повноцінного законодавства щодо скринінгу прямих іноземних інвестицій. Україна має ухвалити правила, сумісні з Регламентом ЄС 2019/452, щоб держава могла оцінювати інвестиції з погляду безпеки та стратегічних ризиків. 5. Повністю узгодитися із санкційною політикою ЄС Це один із ключових пунктів. У 2024 році Україна вже мала 95% узгодження із заявами Високого представника ЄС і рішеннями Ради ЄС щодо обмежувальних заходів. ЄС очікує, що Україна рухатиметься до 100% узгодження до моменту вступу. Також Україна має повністю привести свої санкційні режими до стандартів ЄС і посилити механізми виконання санкцій та протидії їх обходу. 6. Посилити контроль над зброєю Україна має ухвалити національну стратегію та план дій щодо протидії незаконному обігу стрілецької зброї, боєприпасів і вибухівки. У документі мають бути визначені відповідальні органи, строки виконання, фінансування та конкретні заходи. 7. Розвивати співпрацю з ЄС у сфері оборони ЄС очікує, що Україна продовжить інтеграцію в європейські оборонні механізми: участь у діалогах з безпеки й оборони, співпрацю з місіями ЄС, можливу участь у проєктах PESCO та розвиток української оборонної промисловості в європейському контексті. 8. Боротися з корупційними ризиками в оборонному секторі ЄС окремо наголошує: у сфері зовнішньої, безпекової та оборонної політики Україні потрібні рішучіші кроки для зменшення корупційних ризиків в обороні. Йдеться про більшу прозорість і підзвітність, модернізацію оборонних закупівель та обмеження корупційних практик у системах військових компенсацій. 9. Посилити захист інформації та протидію гібридним загрозам Україна має далі адаптувати законодавство й технічні заходи для безпечного електронного обміну засекреченою інформацією з ЄС. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

😎 Штучний інтелект може стати відповіддю на майбутній дефіцит працівників Поширення штучного інтелекту часто пов’язують із загрозою масового скорочення робочих місць. Однак американська економіка може зіткнутися з протилежною проблемою: працівників стане замало, а компаніям доведеться активніше впроваджувати технології, що заощаджують людську працю. Демограф Стівен Рагглс із Міннесотського університету прогнозує тривале уповільнення зростання робочої сили США, яке згодом зміниться скороченням. За його оцінками, протягом десятиліття до 2030 року кількість американців, які працюють або шукають роботу, збільшиться лише на 9,1 млн осіб. Це буде найменший приріст за десятирічний період із 1960 року. У наступні десять років робоча сила може скоротитися на 2,1 млн, або на 1,3%. Причини — старіння покоління бебі-бумерів, вичерпання ефекту від масового виходу жінок на ринок праці, уповільнення імміграції та падіння народжуваності, яке почалося в середині 2000-х років. У результаті в доросле життя входитиме дедалі менше молодих людей. Дефіцит працівників може посилити їхні позиції на ринку, підштовхнути зарплати вгору та сприяти відновленню профспілкового руху. Водночас економіці буде складніше забезпечувати зростання й утримувати дедалі більшу кількість літніх людей. Саме тут важливу роль може відіграти штучний інтелект. Як зазначає Рагглс, гостра нестача робочої сили створить потужний стимул для впровадження технологій, які дозволяють виробляти більше за участі меншої кількості людей. Нове дослідження Дарона Аджемоглу, Девіда Автора, Кілана Бірна та Ендрю Скотта показує, що скорочення частки молодих працівників історично супроводжувалося зростанням продуктивності, зарплат і ВВП у розрахунку на людину працездатного віку. Бізнес реагував на дефіцит кадрів інвестиціями в автоматизацію, що підтверджується, зокрема, збільшенням кількості патентів на технології, які заміщують працю. Водночас результат не гарантований. Надто швидке впровадження ШІ може спричинити звільнення навіть за умов скорочення робочої сили. А надто слабке або запізніле зростання продуктивності не компенсує демографічного спаду. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

⚔️ Європа переозброюється, але витрати Заходу все ще відстають Повномасштабне вторгнення Росії в Україну різко змінило оборонні пріоритети Європи. Проте навіть на тлі найбільшої війни на континенті за десятиліття чимало західноєвропейських держав спрямовують на армію відносно невелику частку своїх економік. За даними бази військових витрат Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у 2025 році середній показник для європейських країн становив 2,94% ВВП. Утім, цю цифру суттєво підвищують винятково високі видатки України. Україна витратила на оборону еквівалент 39,56% ВВП — більше, ніж наступні 11 країн рейтингу разом. Росія спрямувала на військові потреби 7,5% ВВП. Завдяки значно більшому розміру економіки Москва при цьому могла витрачати на армію приблизно удвічі більше коштів, ніж Україна, попри міжнародні санкції. За понад чотири роки війни обидві держави фактично перейшли до воєнної моделі економіки, у якій дедалі більша частина промисловості працює на оборону. Україна, зокрема, створила потужну галузь безпілотників, намагаючись компенсувати чисельну та ресурсну перевагу Росії. Значну роль також відіграють допомога і кредити західних партнерів, передусім Європейського Союзу. Серед інших держав Європи найбільше відносно розміру економіки витрачає Польща — 4,5% ВВП. У Латвії цей показник становить 3,61%, в Естонії — 3,37%, у Норвегії — 3,28%, у Фінляндії — 2,57%. Литва спрямувала на оборону 1,83% ВВП. Великі країни Західної Європи демонструють стриманіші показники: Велика Британія — 2,35%, Німеччина — 2,27%, Іспанія — 2,13%, Франція — 2,03%, Італія — 1,89%. Розрив між державами, розташованими поблизу Росії, та рештою континенту стає дедалі помітнішим. Станом на 2026 рік до НАТО належать 30 європейських країн. Альянс погодився підвищити оборонні видатки до 5% ВВП до 2035 року, хоча для Іспанії передбачено виняток. До переозброєння Європу підштовхують як російська агресія, так і тиск США, які вимагають від союзників більшої відповідальності за власну безпеку. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🤷‍♀️Страховики відмовляють покривати воєнні ризики для російських суден в Азовському та Чорному морях ❓Цікаво, а що сталося? Російські судновласники дедалі частіше стикаються з відмовами у страхуванні воєнних ризиків після того, як Україна посилила атаки в акваторіях Чорного та Азовського морів. Такі випадки почали фіксувати протягом останніх тижнів. Ситуація загострилася на тлі активних ударів ЗСУ по російській морській логістиці. 13 липня українські військові заявили, що лише за вісім днів уразили в Азовському морі 105 російських суден, які прямували до окупованого Криму. Один зі співрозмовників на страховому ринку розповів, що за перші чотири місяці 2026 року збитковість у сегменті перестрахування воєнних ризиків — зокрема тероризму, диверсій і ударів безпілотників — сягнула 2800%. Це змусило страховиків різко підвищувати тарифи. За словами Грушина, у другому кварталі вони зросли у 2–4 рази. Але навіть таке подорожчання вже не покриває масштаб збитків. На цьому тлі російський уряд почав шукати нові механізми компенсації шкоди від атак. За даними джерел, Мінтранс, Міненерго та Центробанк РФ пропонують розширити чинну систему страхування воєнних ризиків із державною підтримкою, яка зараз застосовується на окупованих територіях України. Йдеться про те, щоб поширити її також на морські судна та міжнародні перевезення морським і річковим транспортом. Водночас Мінфін РФ виступає проти такого підходу, посилаючись на нестачу бюджетних коштів. Натомість відомство пропонує іншу модель: створити товариство взаємного страхування за участі власників суден і вантажів, а також окремий компенсаційний фонд. Цей фонд мають наповнювати самі страховики та учасники ринку. Його кошти планують використовувати для компенсації збитків у разі втрати судна або вантажу, а також у випадку настання відповідальності страхувальника. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

📈 Ринки оцінюють імовірність підвищення ставки ФРС у липні у 50% Трейдери майже порівну оцінюють шанси на те, що Федеральна резервна система США підвищить процентну ставку вже наприкінці липня. Очікування посилилися через новий стрибок цін на нафту та жорсткіші заяви представників американського центробанку. За даними Bloomberg, у понеділок грошовий ринок закладав майже 50% імовірності підвищення ставки на 0,25 відсоткового пункту. На початку торгової сесії цей показник не перевищував 40%. Переоцінка відбулася після нових ударів США по Ірану та заяви члена Ради керівників ФРС Крістофера Воллера. За його словами, регулятору, можливо, доведеться посилити монетарну політику, якщо базова інфляція й надалі свідчитиме про широкий ціновий тиск. На цьому тлі дохідність дворічних американських облігацій, найбільш чутливих до очікувань щодо політики ФРС, зросла до 4,28% — максимуму з лютого 2025 року. Дохідність п’ятирічних паперів сягнула 4,37%, а десятирічних — 4,62%. У центрі уваги інвесторів цього тижня перебуватимуть дані про споживчі та виробничі ціни у США, а також виступ голови ФРС Кевіна Ворша в Конгресі. Це будуть останні інфляційні показники перед засіданням Федерального комітету з операцій на відкритому ринку 29 липня. Економісти очікують, що загальна і базова інфляція у червні дещо сповільнилися. Водночас обидва показники, ймовірно, залишаться суттєво вищими за ціль ФРС у 2%. Сильніші за прогноз дані можуть додатково підвищити очікування швидкого підняття ставки. Додатковим інфляційним ризиком стало подорожчання енергоносіїв. Ціна нафти Brent упродовж дня зростала майже на 10% після обміну ударами між США та Іраном і суперечливих повідомлень щодо роботи Ормузької протоки. Ринок також відреагував на заяву президента Дональда Трампа про відновлення блокади іранських суден. Попри зростання ймовірності липневого підвищення ставки, базовим сценарієм для багатьох інвесторів усе ще залишається відсутність додаткового посилення політики ФРС цього року. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸 США вперше атакували Іран морськими дронами-камікадзе Сполучені Штати вперше застосували безекіпажні надводні апарати в бойовій операції. Три морські дрони Corsair атакували військово-морську базу Бендер-Аббас на півдні Ірану. Удар завдали 12 липня по підводному човну та об’єкту, де ремонтують і обслуговують кораблі. На оприлюдненому Центральним командуванням США відео дрони наближаються до причалу з різних напрямків, після чого вибухають. Імовірною ціллю був малий підводний човен класу Ghadir, піднятий над водою ремонтним краном. Масштаб завданих пошкоджень на записі не видно. Як пише The Telegraph, операція стала першим підтвердженим випадком використання американськими військовими морських дронів-камікадзе. У CENTCOM заявили, що атака мала послабити здатність Ірану завдавати ударів по комерційному судноплавству. Corsair виробляє американська компанія Saronic. Це автономний катер завдовжки близько 7,3 метра, який може розвивати швидкість до 35 вузлів, долати до 1000 морських миль і перевозити приблизно 450 кілограмів корисного навантаження. Раніше апарат цього типу використовували для порятунку екіпажу американського вертольота Apache, збитого поблизу Ормузької протоки. Удар по Бендер-Аббасу став частиною нової хвилі американських атак на іранські об’єкти. За даними CENTCOM, цілями також були системи протиповітряної та берегової оборони, радари, ракетні установки, безпілотники й інша військово-морська інфраструктура. Застосування морських дронів свідчить про зміну підходів Вашингтона до війни на морі. Подібні безекіпажні катери вже продемонстрували ефективність у Чорному морі, де Україна використовує їх проти значно більшого російського флоту. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою