Післямова паблішерки✍️

Триває липнева #барахолка_у_Дафи ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ що барахолка — це місце продажу та купівлі вживаних речей (зокрема: книг) за низькими привабливими цінами. Побачу коменти із метою напарить щось по "шикарним" пропозиціям, де знижка від книгарні 50 грн — буду видаляти нещадно. Також нагадую, що якщо книга не продається по кілька місяців, це привід: 🔸а) задуматися 🔸б) згадати, що 23 числа кожного місяця проходить рубрика бібліотечний день і вам є куди подіти зайві книги!!! Далі без змін: тільки у коментарях під цим дописом свої книжечки ви можете 🌸продати чи купити 🌸обміняти чи подарувати  💡Повідомлення ОБОВ'ЯЗКОВО має містити в собі ВСЮ ІНФОРМАЦІЮ зразу: 🔸пошук чи продаж;  🔸варіанти доставки, в якому місті можливий самовивіз; 🔸сума, стан примірника;  🔸особливі відмітки (за потреби) ❎СУВОРО ЗАБОРОНЕНО: ▫️русня! книги російською також ▫️ ▫️повторювати своє оголошення декілька разів на день, а також видаляти і постити знову, коли в ньому щось змінилося — користуйтеся функцію "редагування"! ▫️ ▫️постити оголошення не в четвер — такі повідомлення видаляються миттєво і без попередження! ▫️ 💚 Вдалого всім полювання на гарні книжки

💕 Обожнюю своїх авторок (і авторів)! Ось, наприклад, Ольга Мерц спеціально замовила цю ручку, аби підписувати ваші передзамовлення. Для ✨атмосфери✨. 🔸 І до речі, в понеділок машина з "Світом для фрау Еверс" вже приходить нам на склад, тож ручка піде в ход вже прям за пару днів. 🔸 І до речі-2, якщо хтось не бачив, в нас там 3Д-стикери до книги з'явилися. Їх можно замовити зараз, але дописати "докиньте до книги" і воно все приїде разом: книга з подарунком та стикери.

🔥 Вчора я дізналася, що в "Нашого Формату" існує додаток, якому вже... рік. Ну бо вони якраз святкували його річницю 🐈‍⬛. А позавчора я якраз закинула слухати "Медицина доказова і не дуже" (бо знову "дякую, кеп" в моєму випадку) і думала, що ж обрати наступне? 📚 "Наш Формат" нагодився дуже вчасно, адже слухати, як показала практика, я можу виключно нонфікшн, а в "НФ" його якраз переважаюча більшість. Тому я швиденько собі узяла "Коротку історію науки" і, поки пакувала ваші замовлення, дослухала до 4-го розділу. ✅ Значить, шо мені подобається? Цей додаток синхронізований із вашим акаунтом на сайті "Нашого формату", тому можна бачити і керувати своїми книгами одночасно і там, і там. ✅ Вперше бачу таймер сну 😅. Дуже актуальнінько, насправді, бо заснув під слухання — тіпікал історія. ✅ Книгу можна завантажити на пристрій (вочевидь, аби мати доступ, коли офлайн, бо інші додатки часто глохнуть саме з-за відпадання інтернету). 💕 Коротше, я задоволена. І пропоную й вам спробувати, бо маю промокод для вас: daphnia ▫️ Він дає знижку 15%, діє до 17 липня. ▫️ При покупці книги з'являється віконечко із способами оплати, а знизу кнопка "Знижка за промокодом" — ото його туди. ☕️ Сьогодні я продовжу пакувати ваші книжки і слухати про Гіппократа та інших.

Один Стус — це четверо Григоріїв Савичів. Національний банк України презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень. На ній зображений поет-дисидент Василь Стус, якого імперія вбила в радянському таборі у 1985 році. На іншій стороні банкноти зобразили філологічний факультет Донецького національного університету ім Василя Стуса. Купюра надійде в обіг у вересні.

УНКЕБУНКЕ Щось цікаве 💀

Зрозуміла, що кілька днів поспіль викладала в Threads корисні дописи, які могли б бути тут під тегом #паблішерське або #ПП 😅 Отже, що ви могли пропустити там: 1️⃣ Як "Уроборос" відбирає рукописи 2️⃣ Презентація? Що таке презентація? Нащо презентація? (там, правда, в коментах сталося інтелектуальне ДТП, про що був наступний допис, дуже смішно). 3️⃣ Як не боятися написати синопсис Зріє ще один допис, але поки він визріває, то може ви раптом ще щось хочете дізнатися? То питайте ⤵️

Слово авторці: ⭐️і, це не просто сірники. Це магічні сірники, створені спеціально для найтемніших часів, наділені даром вперто нести світло навіть тоді, коли пітьма виїдає очі. ⭐️акі отримає кожен, хто вже зробив або ще встигне зробити передзамовлення на книгу до понеділка. ⭐️ірте у світло і запалюйте його якомога більше 🔥 "Світ для фрау Еверс" вже дуже близько 💕

Ні, це геть не той фільм, про який я думала! "ЗБИРАЧ КІСТОК" Джеффрі Дівер КСД, 2026, 528 стор. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ 📗 Лінкольм Райм прикутий до ліжка, оскільки колись дубова балка навернулася йому просто по 4-му хребцю. Амелія Сакс — патрульна, яка хоче перевестися з "полів" на паперову роботу, бо в неї страшний артрит (спойлер: ближче до кінця книги автор забув, як красочно описував її страшні болі та пов'язані із тим складнощі із пересуванням на перших сторінках, і відправляв героїню то мчати автострадою із швидкістю 260 км на годину, то бігати по підвалу, де розтікається палаючий мазут, разом із напівнепритомною жертвою на руках, то на ще якісь подвігі). 📙 Райм — геній збору доказів на місці злочину, але лежить і кліпає. Амалія — не геній, але рухається. Як ви розумієте, саме ця парочка стає єдиними, хто здатний зупинити страшного маніяка, який тирить людей направо і наліво, а потім намагається вбити (з перемінним успіхом). ❎ І все було б в цій книзі чудово (окрім загальної затягнутості і того, як супер-мега-ультра-мозок Райма тупив в моменті, коли треба було впізнати головного злодія), якби не той факт, що це... тупо фантастика. 🐈‍⬛ Бо головна фішечка цього інтелектуального (а саме так він заявляється) трилера в тому, що штаб розкриття злочинів облаштовують просто по щелчку пальців просто у... спальні Райма. Да-да, туди звозять лабораторного обладнання на кілька мільйонів доларів (ну, якщо вірити всім тим аналізам, які вони начебто проводили прям там, між ліжком та столом в павутинні — я не жартую, там кілька разів наголошувалося на тому, що на столі в нього пил, а по кутках звисає павутиння) і за 2-3 години (!!!) встигають зробити стільки аналізів і отримати стільки даних, що яка-небудь лабораторія на 20 спеціалістів тупо нервово курить. Під павутинням, ага. 🔥 Вишенька на тортику: це ідентифікація доказів. Вони буквально дивляться в мікроскоп і такі "о, це фарба такої-то торгової марки, випущена для таких-то мереж, продана там-то і там-то". І все за 10 хвилин. 🐈‍⬛ А на дворі, тим часом, кінець 90-х і найбільша швидкість обміну повідомленнями — це пейджер (зумери, тут вам доведеться погуглити). ❎ В мене, як в людини, яка працювала на мас-спектрометрі, зокрема, в нульових і знає, скільки часу то займає, очі як закотилися на тих "дослідженнях", так і не відкочувалися назад до самого кінця. ❎ Та і з рештою роботи над доказами теж не все гладко. Якби я свого часу не прочитала "When the Dogs Don't Bark", доволі нудненьку книжечку дійсної судмедекспертки, яка нудно й доладно описувала, скільки всього треба зробити, аби отримати бодай якісь достовірні дані з тої нещасної плями на місці злочину, я б можливо й повірила цій книжці, але десь наполовину. Після "When the Dogs Don't Bark" — не вірю ані на пікограмульку! ▫️ Зрештою, за ідею сюжету — тверда 5! ▫️ За реалізацію і кількість трупів — 4 з мінусом ▫️ За достовірність — сідай, одиниця! ✅ Протипоказано людям із біологічною, медичною чи хімічною освітою. А для просто "вбити час" — надто багато сторінок. Хоча й читається швидко (головне очі не закочуйте, бо довго відкочувати назад доводиться).

📖 Узяла собі на вечір оцю збірочку трукрайму, прочитала перші 3 оповідання (сотня сторінок з 500). ✅ З хорошого: цікаво. ❎ З не дуже: все ж таки мілкуватий вже для мене цей шрифт. А на рукописній (типу) вставці в оповіданні "Діти-тіні" я ледь зір не втратила остаточно ☠️. 📖 Дочитаю — розпишу всім оцінки. Поки що це "прекрасно!", "погано", "дуже добре". А і показуйте, що читаєте цього недільного вечора ⤵️

Рівень обізнаності: Марін-енд-букс 🤦‍♀️🤦‍♀️🤦‍♀️ Коли цей пиздець закінчиться, ніхто не в курсі?

Сьогодні просто якійсь бенефіс стерильних від знань людей в Threads

❓ Як тепер змусити Дімку Ужасного написати ще з десяток повноцінних детективних романів про слідчого Василя Крачковського? — з невиданих риторичних запитань. "Я БАЧУ ЗЛО" збірка трукрайм-оповідань Жорж, 2026, 528 стор. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ 📚 Мені знову десь половина з оповідань прекрасні, половина таке собі, але ті, що прекрасні, прекрасні настільки, що повністю нівелюють ті, що таке собі. ✅ А ще воно прекрасно тим, що все прекрасно по-різному і під однією обкладинкою є: 1️⃣ максимально поетична історія від Жені Кужавської "Вулиця Куртелена" про вбивства в Перпіньяні, натхнені (як вважають) картиною Далі; 2️⃣ максимально брутальна й буденна історія від Дениса Лучука "Богом забуте місце" про абсолютно побутове вбивство десь в маленькому забитому селищі; 3️⃣ шикарна літературна гра від Серафими Білої "Хто поклав Беллу у відьмин в'яз?"; 4️⃣ добротний детектив від Євгена Товстонога "Помста", от прям канонічно прекрасний. 5️⃣ та гарна спроба в пекельні моральні дилеми від Володимира Кузнєцова "Діти-тіні" 🔥 Особисто для мене справжнім діамантом на 100500 каратів стало оповідання Дімки Ужасного "Кров, хрести і клей "Момент". Повторюся, але якщо ви знаєте, як його змусити запустити серію про цього слідчого, що для цього нада, там, чорну месу провести, пентаграмку розкинуть — я в ділі 👀. Всього тут 12 історій, тож, окрім названих прекрасних, є: 🔸 "Херувим" Ната Гриценко (погано, дитячий садочок) 🔸 "Лабіринт" Наталія Волошина (просто ніяк, скидається на чорнетку задуму, не більше) 🔸 "Хакер" Аліса Гаврильчено (просто погано) 🔸 "Дій зараз, думай потім або помреш" Євген Товстоног (не зачепило) 🔸 "Йона і його друзі" Ірина Пасько (щось таке, короче, замало структури — стопіцот трупів вигулькнули враз одномоментно, всі такі "ах!" і... трупів більше не було, то всі такі "та і похуй"). 🔸 "Вересневі дівчата" Серафима Біла (ок-норм, але зайва поетичність мені дуже заважала, особливо після Лучука, якби цей твір стояв після "Вулиці Куртелена", то й враження були б інші). 💕 Але ще раз кажу: оті, що прекрасні, роблять всю збірку чудовою, тому це стовідсоткове #Дафа_радить, навіть не сумнівайтеся.