«Данило Гетманцев» — Telegram-канал

Цього тижня чекаємо на розгляд в другому читанні законопроекту №14191. Отримую багато питань щодо того, як зміниться розмір допомоги дітям з інвалідністю – ключові дані в інфографіці.

Найкращий час, щоб посадити дерево, був 20 років тому. Інший найкращий час для цього – сьогодні. Переконаний, що сьогодні – час змін, на які дуже чекають сотні тисяч українських сімей. Через що проходять сім’ї з дітьми з інвалідністю щодня – відомо лише їм. Так само, як і тим, в кого такі діти вже дорослі. За той час, поки ми разом готували законопроект №14191, я почув багато історій про їхнє життя. Про біль, складнощі й безмежну любов до своїх дітей, яка навіть в найважчі часи не давала опустити руки. А таких складних часів, на жаль, дуже багато. І дуже довго вони мали покладатися лише на себе. Держава надавала точкову підтримку, але не була поряд достатньо. Виправити це покликаний наш законопроект №14191. Я вдячний кожному, хто активно брав участь в його розробці та доопрацюванні. Вдячний за критику і підтримку. Разом із батьками, представниками громадськості та всіма небайдужими людьми я звертаюся до народних депутатів: колеги, прошу в залі підтримати цей законопроект. Вірю, що ми зробимо сьогодні крок до важливих змін.

Державне замовлення на підготовку фахівців має працювати на майбутнє країни. Я неодноразово закликав реформувати систему державного замовлення. Вчора Уряд зробив важливий крок у цьому напрямі: ухвалив постанову про реалізацію експериментального проекту, що передбачає десятирічне прогнозування потреб ринку праці та новий підхід до формування державного замовлення на підготовку фахівців і робітничих кадрів. Що передбачає нова модель: ● прогнозування, скільки працівників і яких кваліфікацій потребуватимуть різні галузі до 2036 року; ● розрахунок потреби в нових кадрах з урахуванням економічного зростання та заміни працівників, які виходитимуть на пенсію або залишатимуть ринок праці; ● врахування можливого повернення мігрантів і залучення до роботи людей, які зараз не працюють; ● визначення потреби у вступниках до закладів освіти та врахування цього прогнозу як однієї з основ для формування держзамовлення. Прогноз підготовлено спільно з KPMG за підтримки Уряду Бельгії та перевірено за участю фахівців Інституту демографії, українських експертів і бізнес-асоціацій. В його основі – економічне моделювання та аналіз даних. Результати показують масштаб майбутніх змін. З урахуванням неформальної зайнятості загальна потреба економіки у зайнятих зросте з 12,9 млн осіб у 2025 році до 14,6 млн у 2036. Протягом 2032-2036 років знадобиться близько 2,62 млн нових працівників. Найшвидше зростатиме потреба у секторах, пов’язаних із відбудовою, виробництвом та інфраструктурою. Збільшуватиметься попит на технічні, інженерні, будівельні, виробничі, медичні, наукові та інші прикладні кваліфікації Зараз ми запускаємо цей механізм як пілотний проект, адже повноцінна реформа потребує змін до законодавства. Відповідний законопроект №10399 очікує на друге читання. Його ухвалення має закріпити нову модель на системному рівні. Новий підхід має зробити державне замовлення обґрунтованішим і пов’язати його з довгостроковими потребами економіки. Ми нарешті змінюємо стару систему, щоб кожна бюджетна гривня працювала на якісну підготовку фахівців, створювала для людей реальні професійні можливості та забезпечувала країну кадрами для відбудови й розвитку.

❗️Позитивні зміни в агрокредитуванні в Україні: наприкінці травня 2026 року кредитний портфель аграріїв зріс до 161 млрд грн (у січні 2022 року показник був на рівні 82 млрд грн). Номінально обсяги агрокредитів вже перевищили довоєнний рівень, однак за цим зростанням ховається ще одна важлива деталь. Понад 117 млрд грн – а це 72,6% усього портфеля –  кредити зі строком погашення понад один рік. Тобто, наразі основу портфеля складає ресурс для довгострокового планування замість коротких позик на один сезон. 🔹У січні 2022 року таких кредитів було 56,3%, а вже після початку повномасштабної війни – у травні 2022 року – їхня частка впала до 43,8%. Тобто зараз портфель агрокредитів став більшим за обсягом і довшим за строками. Так, довгий кредит не завжди означає миттєву реалізацію нового бізнес-проекту. Але коли гроші беруть на рік і більше, горизонт рішень в компаніях розширюється. Аграрії отримують змогу оновлювати техніку, розбудовувати склади, організовувати переробку та логістику. Окремо хочу нагадати про програму «5-7-9». За даними Мінфіну, протягом дії воєнного стану аграрії отримали 56,3 млрд грн пільгових позик, а ще 75,5 млрд грн було спрямовано на переробку сільгосппродукції. Особливо критичну роль програма відіграє у прифронтових регіонах – Сумській, Херсонській та Донецькій областях. Це чітка відповідь на питання, навіщо потрібна державна підтримка: ринок об'єктивно не здатний самотужки закрити потребу у фінансуванні там, де поруч фронт, зруйнована логістика, а класичний комерційний кредит отримати майже неможливо. Всебічна підтримка аграрного сектору – наш пріоритет як зараз, так і після завершення війни. Саме тому нашим наступним кроком має стати трансформація доступних кредитів у реальні інвестиції. Для цього маємо зробити «5-7-9» більш адресною, посилити роль НУР та активізувати ринкові фінансові інструменти через дієві механізми страхування воєнних ризиків.

Мені здається, що спроби Михайла Федорова розігнати через мережі тезу про нього, Михайла, як суворого борця з корупційними схемами, якого «зливають» корупціонери, дещо дисонують з тим, що Федоров та його Борняков влаштували в ігорці. Погодьтеся, не можна очікувати від автора схеми, яка щороку спрямовує повз державний бюджет більше 20 млрд грн, руйнування, а не перерозподілу корупційних потоків в іншій галузі. Принаймні ми не чули про жодну заяву новоявленого борця з корупцією до правоохоронців про будь-які порушення в Міноборони. Це знову ж таки дисонує з чотирма кримінальними справами, що за моїми заявами розслідуються правоохоронцями щодо команди Михайла в Мінцифрі. Може Михайло назве прізвища тих корупціонерів, з якими він так відчайдушно бореться, і хто його так зухвало зливає? Ну хоч одного…

За всіма цими політичними подіями зовсім не прокоментував схвалення у першому читанні нашого законопроекту про декриміналізацію дорослого контенту. Вважаю це безперечною перемогою здорового глузду над очевидною дурнею і чесності над лицемірством. Дякую колегам за підтримку. Хоча цифра на табло свідчить про те, що друге читання буде дуже непростим. Лицемірство буде намагатися взяти реванш. Але ми цього не допустимо!!!