Вірші для Бога

На часу хвилях стрімко ген за обрій Ріка мого життя тече й тече… В тяжкі хвилини дуже-дуже добре Відчути поряд батькове плече. Багатий досвід батька допоможе Не захитатися у прикру мить. Коли творю молитву, мовлю: «Боже, Мого Ти татуся благослови.» О, батьку любий, милий, рідний тату, Прийми подяку від своїх дітей. Щоб краще нам жилося, ти завзято Трудився тяжко, не доспав ночей. Наш любий батьку, милий, рідний тату, Сини і доньки дякують в серцях За те, що ти молився так багато, Щоб нас до Бога вів життєвий шлях. Ріка життя несеться без упину, Не хоче зупинитись ні на мить. Та як приємно з уст його почути: «За вас я, діти, Богові молюсь». Тебе все ж занесе на хвилях часу До вічності невпинна течія… Шлях до небес припав на долю нашу – І будеш, тату, з Богом, вірю я. На час короткий на землі лишуся, До неба йтиму я не манівцем, Бо сиротою я не зостаюся: Отець Ісуса є й моїм Отцем. Я дякую Тобі, Небесний Отче, За тата, що тут маю, на землі. Життям і молитвами дні та ночі, Він шлях до Спаса вказував мені. Тобі подяка, Боже, Батьку, Отче, За Сина, що з Тобою примирив… Душа Тобі співатиме охоче – Ти їй у небо двері відчинив. © Ігор Попович #день_батька@poesiaGod @poesiaGod

ПРО ТАТА Про маму так віршів вже є багато. Тай варті наші мами є на те. Поговорити хочеться за тата, Й для нього слів багато гарних є. Якщо дивитись пильно у Писання, То там багато пише про батьків. Весь родовід із батька починався - Там Авраам Ісаака породив. Великими були мужі Господні - Давид, Ілля, Мойсей і Яків, і Іов... За них уся нам Біблія говорить. Отцями віри називав їх Бог. З них приклад у житті потрібно брати, Як вірою за Господом іти. Як Авраам, так Богу довіряти. Та прославляти щиро, як Давид. Як Іов, все навчитися терпіти. І як Мойсей, молитись за народ. Як жив Ісус, у цьому світі жити. Він - Батько наш небесний і наш Бог. Батьки земні, що люблять щиро Бога, Свою сім'ю за Господом ведуть. Багато мають так синів та дочок. Їх направляють на Господню путь. З любов'ю за сім'ю свою так дбають. У домі тім і затишок і мир. Їх теж отцями віри називають. Це - Господа улюблені сини. Такі батьки вже мають нагороду У Господа в прекрасних небесах. Є прикладом для Божого народу. Їх по життю веде Спаситель Сам. Батьки живіть, щоб потім ваші діти, Могли сказать: як тато хочу буть. Щоб так життя все Богу присвятити, І як отець звершати свою путь. © Л. Шпак @poesiaGod #день_батька@poesiaGod

❗️Не забудьте завтра привітати тата (якщо є така можливість) А поки лишаємо цю добірку віршів присвячених татові❤️ • В хаті тато - значить свято • Схилився на коліна тихо тато • Про тата • З днем батька • Малюю татуся портрет • О, батьку любий, милий, рідний тату • Про тата (інший вірш)

🔸🔸🔸🔸🔸🔸🔸🔸🔸🔸🔠🔸🔸🔸🔸🔠🔸 До євреїв 13:7  Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру. Думаю, що ви часто чули історії християн, які переживали гоніння від влади чи різних установ, і стояли до кінця. Їх історії віри вражають! 💯 Тому такі історії не варто забувати.❗️ Хочемо зробити вечір де могли би поділитись такими історіями. Це буде у відеочаті або в зумі. Дату і час виберемо. Запитайте своїх батьків, дідусів, бабусь про ці історії. Може якщо вони захочуть то добре буде якщо вони особисто поділяться. Або ви перекажете.🔖 Хто хотів би поділитись пишіть на @t_bible_answer. І по кількості бажаючих ми вирішимо коли це зробити.

Причастя Господнє Таїнство ми маєм! Святу Вечерю із Христом. Із нею все ми подолаєм, Із Кров'ю Господа - в пролом! Ми силу маєм у причасті! Ми - ми мир у серці віднайдем. Немає більшого нещастя - Коли спасіння не знайдем... Цінуєм Тіло й вірим свято - У те, що Бог нам заповів. Несем служіння ми завзято! За це загинув Божий Син ... Терпів удари, серце билось - У болі, муках й каятті... За гріх людський, несправедливість - Життя віддав Він на хресті . Терпів знущання, насміхались... Лиш зуби скалили Йому. Та Його серце не вагалось , І впевнено пив чашу всю... І залишив у спадок нам всім - І Тіло, і Вино як Кров. А просто борошно - це сила! А просто Чаша - це Любов! Якби ж могли хоча б на трохи, Забрати ту Голгофську біль! І розділити з Богом спокій, Який розп'яттям нам лишив. Як ми багато з вами маєм. Святу залишив Він нам ціль! На крок до неба ближче стали, І прополов в серцях кукіль! У кожній краплі - Сила й Слава! Ім'я Господнього, Христа! І не віддасть нас на поталу - Голодним і ворожим псам! Частина неба кожен з того - Хто з Богом у Завіті є! Лиш не робити б нам лихого, І цінувати що дає! У кожному новому дневі, У кожній ночі , і у снах, І лиш для Нього серця - двері, І лиш Йому ми - в молитвах. І серце радісно тріпоче - Господь живий, Він з нами тут! І не один про це пророчив, І не один пройшов цей путь. Як цінно те - що не покинув, Дітей своїх на цій Землі. І Тіло з Кров'ю знову дав нам, Для всіх у Господі Христі! © Світлана Бранецька ✨ @poesiaGod

Прости мій Боже... Прости мій Боже, де не бачу Нужденних, хворих, вдов, сиріт Прости мій Боже, де не чую Їх плач та стогін, що звучить... Прости мій Боже, де не йду я Добру новину всім нести, Прости мій Боже, де мовчу я Про Господа, що хоче всіх спасти. Прости Господь, де не впізнала Твій голос ніжний, що лунав Прости Господь, де відкидала Той голос, що всіх закликав. Прости Ісус, де я так часто Криві дороги вибирала, Прости Ісус, де я сміливо Чинити гріх все поспішала... Прости Господь, де я вгашала Святого Духа, що в мені, Прости Господь, де не цінила О Те Святе, що дав мені. І хоч я часто помиляюсь Мене завжди Ти направляєш, Коли впаду і знемагаю Мене завжди Ти піднімаєш. Мої недоліки Ти бачиш Усі усі що є в мені, І мою душу очищаєш Ти у Своїй святій крові. Коли я плачу, Ти втішаєш Як знемагаю, сил даєш Мене ніколи не лишаєш, Зі мною завжди поруч йдеш. Тому прошу Тебе Ісусе Дай сили святість зберегти, Щоб на землі серед спокуси Могла хреста свого нести. Щоб мої очі могли бачить Нужденних, хворих, вдов, сиріт Щоб мої вуха могли чути Їх плач та стогін, що звучить. Щоб я живучи в цьому світі Добру новину всім несла, Щоб чули всі: дорослі й діти Про Сина Божого-Ісуса Христа. Допоможи Господь мені впізнати Твій голос ніжний, що лунає Допоможи Господь не відкидати, Той голос, що всіх закликає. Щоб йдучи по вузькій дорозі Свій погляд в небо підіймала, Бо там вже скоро, вірю друзі Мене чекає Божа слава. Тобі я вдячна мій Ісусе Що примирив Ти нас із Богом, За радість ту, що маю в Дусі Що Ти послав нам Духа Свого. Хай Дух Святий в мені палає Він найдорожчий скарб, що маю Його вогонь хай не згасає, І вірю з Ним ввійду до Раю. А Бог так світ цей полюбив Що Сина власного послав на хрест, Щоб я і ти на небі жив, Щоб кожен із Христом воскрес. Амінь.15.06.2026р. @poesiaGod

Коли піднімаю я погляд у небо, То бачу я всю ту безмірну любов Яку Сам Отець дарує для мене, За мене віддав Він, Сина Свого. Ніколи вже я не зможу збагнути... Все те що для мене Сам Бог подає, За мене терпів Він тяжкії муки, За мене віддав Він життя Своє. О яка я щаслива сьогодні Що зі мною мій Бог, мій Господь. І через усі незгоди– Він мій рятунок у часи тривог. Велику радість маю я у Бозі. Він потішає, вчить, веде мене По цій вузесенькій дорозі, Яка до вічності веде. Я часто бачу над собою руку Божу, Він завжди є зі мною, кожен час. Ніколи не залишить, не підставить, Він вірний друг в нелегкий час. І кожен день, звертаюсь я до Бога, Мене простив, мене Він оправдав. І кожен день, надіюсь я на Нього, Він спас мене, надію вічну дав. Якщо б не Ти Господь то в світі, Любові точно б не було... І на землі і старші й діти, Жили без радості цього. Тому що – Ти для нас Любов. Тому що – Ти для нас Спасіння . За нас пролилась Твоя кров, І для людей Ти дав веління... Любити Бога усім серцем, І служити Йому, до кінця! А за віру збережену, Бог нам усім дасть вінця! Амінь.12.08.2025р. @poesiaGod

Ритм За туманами - сонце світить, Росиця в променях сія. Час - сивиною себе мітить, А думка в спогадах гуля. Щасливе є життя людини- Тут народився, там пожив. Та лиш одне шука за днини - Це щоб душею не тужив. Вітрів навколо дме багато ... Ото б вітрилом осідлать, Свою ту хвилю, й заповзято Сторінки книги написать! Листки паперу мовби листя, Шумлять, росою шелестять. А як візьме‌ш до себе близько - У вирій птахом полетять. Ловити вітер й час - марно‌та! У них навчитись треба жить. Допоки звучна серця но‌та - Розмірно б за вітром плить! © Богдан Яремцьо

Скільки коштує життя О скільки коштує життя Одної грішної людини?... Незриме серця каяття... Господь віддав за мене Сина... У повній мірі осягнуть Мені ту жертву не вдається... Господню милість не збагнуть... В мені ж і краплі не знайдеться Чогось достойного крові, Яку Христом було пролито... Думок отруту в голові Самій не сила зупинити... Я в'язень темряви спокус... І як мене, гріхом залежну, Так возлюбити зміг Ісус? Його Любов така безмежна! О скільки холоду в мені... А Він у люті хуртовини Мене сховав в Своїй тіні... Господь віддав за мене Сина... О, як нам складно пробачать... Так легко боляче робити... За нас таких Дитя віддать Міг тільки Він... Ми - Божі діти! Це справжнє диво з всіх чудес! Тепло Батьківське відчувати І, звівши очі до небес, Його всім серцем прославляти! Коли Господь в твоїй душі, То хто постане проти тебе? Зупинить темряву й дощі І буде чистим знову небо! А чим ми маємо платить? Йому не треба жодна плата! Для нас це важко зрозуміть... Ми звикли змалку купувати... Та в тому й суть Його чудес І незбагненної любові! Пролите сяйво із небес! Омив гріхи в Христовій крові! І все, що треба - лиш зерня... Краплина віри щиросердна! В сльозах спокути грішна я.... О, мій Спаситель милосердний! Невже можливі небеса І вічний спокій із Тобою? За краплю віри...Чудеса! Могуть Безмежної любові! Щодня я падаю у бруд - Ти зводиш лагідно на ноги... Втопаю в темряві облуд А Ти усі мої тривоги, Усі страхи береш Собі... Даруєш радість і надію! О скільки болю я Тобі Приношу... Втриматись не вмію Від грішних помислів земних... Без тебе - тільки порожнеча... Та Ти мій власний тяжкий гріх, Тягар провин моїх на плечі До Себе взяв, аби нести... Щоб я не впала від утоми... О, любий Господи, прости І приведи мене додому! Не гідна прощення Твого Та це за рамками земними... Всю слабкість серденька мого Ти Боже відаєш...Людськими Не вдасться силами спастись... Я заслабка в бою зі світом... Та варто глянути увись, Щоб всю ту велич зрозуміти, Яку даруєш задарма! Бо я б не мала чим сплатити... В Тобі розтанула зима Зросли з душі весняні квіти! О скільки коштують серця, Гріхом і холодом розбиті? Вони безцінні для Творця! Аби були лишень відкриті... Хоча б щілиночка одна, Якщо в душі твоїй знайдеться, Пізнаєш радості сповна! Лиш Тільки вірою спасеться Людина, змучена гріхом... Для Бога винятків немає! З безмежним Батьківстким теплом Пропащих грішників чекає... Аби омити від спокус І зняти з плеч тягар провини... За нас усіх вмирав Ісус... Невже і я Його дитина?... Повірить складно...Я донька... Твоє дитя, Твоє творіння... В ціну тернового вінка Ти оцінив моє спасіння! Від щастя хочеться співать! Усьому світу прославляти! Безмежну Божу благодать! За нас людей криваву плату... О скільки коштує життя Одного грішника?..Я знаю! Спасенні Богом ти і я! Людська душа - ціни не має! © Інелла Огнєва @poesiaGod

Тут ви можете отримати молитовну підтримку та душевне спілкування!🌱 Центр духовно моральної підтримки "Надія 365" - безпечний простір взаємодопомоги у цей непростий час! https://t.me/hope365ua_bot

Турботи Щодня у всіх свої турботи, Багато планів й певних справ. Нема коли відпочивати, Аби на все це часу мав. Щодня розʼїзди і робота, Зустрітись з друзями, сімʼя. Так часто у своїх клопотах, Ми забуваєм про Христа. Уставши зранку, пробудившись, Берем у руки телефон, На Боже Слово подивившись, Лишив до вечора Його. А вечір швидко вже приходить, І сили наче вже нема. «Лишу на завтра», — серце мовить, Й минає так, не день й не два. А потім справи, знов турботи, Дзвінки, дороги, метушня. І непомітно день проходить, І так минає все життя. Летять години без упину, Усе кудись спішить життя. Забули ми найважливіше — Про голос нашого Христа. Нас світ щодня кудись так вабить, Кричить про щастя без кінця. Та лиш примарні ті дороги, Бо в них немає майбуття. То марні мрії, то багатство, То слава, гордість і хвала. Неначе все це дуже цінне, Та все минає, мов імла. Та серце тихо остигає, Вже менше прагне до небес. Молитва рідше лине щиро, І згас в очах духовний блиск. Колись горіли Божим Словом, Шукали Господа щодня. Тепер лиш інколи згадаєм, Що є духовне в нас життя. Ми так звикаємо до світу, Що вже не бачимо біди. Живем, немов усе в порядку, Хоч віддаляємось завжди. Нам часу вистачає часто На все, що хоче наше “я”: На фільми, музику, розваги, Та не на Божії слова. Буває, серце й прагне Бога, Та щось постійно заважа. То справи, втома чи турботи — І знов проходить день дарма. Минають дні, минають роки, Їх вже ніхто не поверне. А час, який Господь дарує, Назавжди швидко промайне. Не знаєм ми, що буде завтра, Що принесе новий нам день. Не відкладай ти зустріч з Богом, Поки ще час спасіння є. Тож серед всіх земних турбот, Не загуби Христа в житті. Бо тільки Він веде до світла Крізь всі земні важкі путі. Віддай Йому хвилини ранку, Відкрий для Нього серце знов. Бо там, де перше місце — Богу, Там пануватиме любов. Нехай ніщо не стане вище За Того, Хто тебе спасав. Бо все земне колись минеться, А Бог навіки вірним став. © Олексишина Дарина @poesiaGod

Господи, Ти бачиш зараз тих, кому нелегко, І чиє серце сповнене журбою, З очей чиїх в цей час течуть рікою Сльозинки розпачу від неспокою. Господи, Ти бачиш зараз тих, кого у свої руки Взяв сатана й не відпускає. Я прошу, визволи від муки, Хай їхнє серце більше не страждає! Господи, Ти бачих тих, хто одинокий, Хто вже не в силі слабих рук підняти. Я прошу Тебе, Боже Всемогутній, Дай сили хрест нести й не нарікати! Господи, ти бачиш тих, хто є далеко Від дому, від батьків, хто на роботах. Я знаю, Боже, що це є нелегко... Допоможи, Ісусе, їм в турботах! Храни від горя, від каліцтва, від нещастя, Рука Твоя із ними хай буде! Міцне здоров'я дай їм, Добрий Пастир, Хай вічно славиться ім'я Твоє святе! Господи, Ти бачиш зараз також маму, Що на колінах несе своїх дітей До Тебе, о мій любий Батьку,- Ти пригорни їх до своїх грудей! Також, я знаю, бачиш зараз тата Який за сина молиться свого. Молитва хай буде його почута,- Тебе, Ісус, благаю я цього! Ти бачиш й тих людей що є на Сході, Де кров невинна ллється кожен час. Я прошу, хай Твій мир буде в народі, Ти зупини війну, благаю Тебе, Боже наш! Ти бачиш також діточок маленьких, Оті прекрасні, милі оченятка. Ти бережи їх від оцього світу, Нехай завжди радіє мама й татко! Також Ти бачиш тих, в кого проблеми Є зі здоров'ям, Боже мій, В ім'я Ісуса, прошу Тебе, Ти зціли їх, Спасе дорогий! Ти бачиш також хлопців молодих, дівчат Які планують, Боже, одружитись... Я прошу, дай їм мудрості в цей час,- Щоби ніколи в виборі не помилитись! Ти бачиш й тих, бувало, хто грішив, А зараз вибачення просить в неба. Я знаю, що Ти всіх нас полюбив. Прости, Ісусе, за усіх я молю Тебе! Ти бачиш й того п'яницю, який уже не раз Хотів залишить це, та сам не може. Благаю Тебе, зглянься, любий Спас, Очисть його, я прошу Тебе, Боже! Ти бачих, також, скільки є сиріт, В яких нема ні мами, ані тата. Ти бережи їх, Господи, від бід, Благослови, щоб і в них була своя хата. Ти бачих теж калік, глухих, сліпих. О Боже мій, Ти будь завжди із ними, А нам дай сили завжди дякувать Тобі За те, Господь, що ми не є такими! Мій любий Боже, усього вмістить не можу я,- Бо я, Ісусе, є проста людина. Але прошу Тебе, свого Творця,- Нехай щаслива буде кожная людина! Нехай панує мир по всій землі, Нехай не ллється кров кровава! За все я дякую, я дякую Тобі! Тобі одному, любий Боже, Слава! @poesiaGod