Перехресні стежки

😍😍 А ось і перша квіткова ластівка від Віхоли! Ну краса? 🤌 P. S. Фото зробила моя дружина, підтримайте вподобайкою!🫶

При цих деревах, в цім ладу, в поривах духу, руху впертих десь притулитися в саду і хоч би трішечки померти. Бо вірші — що? — якби хотів сказати ними стан цей чистий, то ніжні жилочки рядків потріскали б від туску й тиску Бо як печально знати все ж в кассандриній трагічній тиші, що в цім саду ти не помреш і вічних віршів не напишеш. ✍️📚 Іван Малкович, 1982 Не виходимо з квіткової теми, та й тема смерті нині з нами постійно поруч, на жаль. Хоча, у випадку цього вірша, я думаю, що втомлений ліричний герой мріє трохи подрімати у саду. Я б теж не відмовився! 👩‍🎨🎨 Адальберт Ерделі «Куточок саду», 1920-1930-ті Дуже хочу, направду, у цей сад, на ці фотелі. Чудова картина!

🛩🇺🇦 Громадо, наша допомога знову потрібна захисникам українського неба. На фоні афіші — реальне фото з дрона-перехоплювача зенітної бригади 102 бригади ТрО (Херсонський напрямок). Для підвищення ефективності, наші дрони потребують допрацювання, з чим ми… 📚🎉 Громадо, дякую всім за підтримку! Ми зібрали достатню суму і допомогли захищати небо! Анастасія виграла сертифікат на 2000 грн, Андрій і Роман — по сертифікату на 1000 грн, а дві Катерини — призи-сюрпризи. 🙏 Дякую всім!! Найголовніше — спільна мета!

Словом, дія відбувається на частині території нації, яка ще не жила, все лише збираючись жити, але яку всі геть спихають у могилу. Спихають і, здається, ось-ось, ось-ось зіпхнуть безповоротно. А вона збирає по краплі рештки вже решток своїх сил та й хоче знову звести голову... Іван Багряний про Слобожанщину. Вразило. Слухаю у Абук. 👨‍🎨🎨 Оригінальна обкладинка Якова Гніздовського, 1965

📖🪵 Зараз я читаю «Степового бога» Євгена Ліра. Йде чудово, тут є трошки вайб того самого «Мага», змішаного з романом дорослішання підлітка-неформала у нульових та легендами степів. Місце дії — Запоріжжя, вигадане містечко Запропади, яке ймовірно є літературним втіленням рідного для автора Мелітополя. Є одна місцева байка. Мовляв «Запорожжя» — це «Те, що за порожнечею». Ясна річ, це вигадки — всі знаємо, що назва нашого обласного центру походить від дніпровських порогів. Але дещиця правди в цьому є. Бо за Запоріжжям — Запропади. А Запропади — посеред суцільної порожнечі. Поле, що постало перед нами, було чудовим нагадуванням про те. ☝️ Завжди здавалося, що Запоріжжя — найменш представлений у сучукрліт регіон. Одразу можу згадати хіба «Приазовську савану» Олексія Вишника (відгук тут), «Трощу» Василя Шкляра і один епізод з «Чобітка Зельмана» Олени Стяжкіної (відгук тут). 📚 Якщо знаєте ще якісь запорізькі історії — напишіть.👇

📚🎉 Лабораторія прислала красиве, показую вам! 🪶 Трилер «Біла смерть» — початок ісландської трилогії «Гельґі» Раґнара Йонассона, дія відбувається в Ісландії у 1983 році, у загубленій серед крижаних вітрів лікарні, що тепер слугує лікарняним відділенням, знаходять жорстоко вбиту медсестру Ірсу. 🪶 Нонфік «Цінність без ціни» Марти К. Нуссбаум – книжка, у якій відома філософиня Марта Нуссбаум пристрасно доводить важливість гуманітарних наук на всіх рівнях освіти. Гуманітарії, шикуйсь! 😉 🪶 «Ненажера» Е. К. Блейкмора — історичний роман, натхненний життям Таррара — реального хлопця, який жив під час Французької революції і був відомий своїм безконтрольним апетитом. Оригінально! Фотки від моєї дружини, з вас — вподобайки! 🫶

«Все пов'язане з усім, і все на світі є коло». Євген Лір «Степовий бог», 2019 (видання 2025) Я б сказав, що це одна з найатмосферніших книг в сучукрліт, а ще — це найкращий янгедалт, який я читав. Сторінки аж сяють вайбом темної таємниці. Книжка складається власне з роману і двох дотичних оповідань. 🤘 Роман про підлітка-неформала у 2007 році, який зустрічає загадкового травника і захоплюється ним — це чудова історія для молоді, я б дуже радив всім тінейджерам. Класний текст для роздумів про те, що впливає на що, для рефлексій на тему того, коли і чому саме у житті людини або країни все раптом звертає не туди, які потойбічні сили або реальні вчинки впливають на події. 📖 Одне з оповідань «Степ» мені сподобалось навіть ще більше. Темна і жорстка історія про санаторій для дітей, у якому молоді викладачі стикаються з незвичайною дівчинкою. ☝️Єдине застереження для читачів, які люблять мати на все чіткі відповіді — тут їх не буде. And I think it's beautiful. 🙏 Дуже би хотілося продовження роману і ще подібних оповідань. І того, і того нам бракує, #раджу_почитати всім. А історії — це, зрештою, чи не єдине, що має сенс і цінність у цьому житті.

🖼😍 Заходжу в супермаркет SPAR у Рівному, а там — дві картини Емми Андієвської! Це проєкт «Галерея однієї картини», створений мережею магазинів SPAR / Наш Край та Музеєм Сучасного Українського Мистецтва Корсаків. Ініціатива робить українське мистецтво видимим, розміщуючи відомі твори українського живопису або колажу просто у торгових залах. 💪 Класно!

📚😍 Новий роман Чеха на передпродажі! Там буде багато мистецтва, трохи писав про це тут. Зараз автор пише про роман таке: Це непростий текст про складних людей. Текст, який задумувався як чорна комедія, в певний момент переріс у світлу трагедію. Чи можу я назвати цей роман своєю найкращою прозою? Принаймні зараз мені так відчувається. «Ми тебе не чекали» – роман про самотність, пам’ять і мистецтво. Це історія про нещасливих людей, які відчайдушно шукають любові, та про невидимі ниті, що зв’язують їх із сутінками минулого. І про спробу повернутися з небуття: Художник Іван Труш дивом виживає в кривавій бійні на сході України, де гине весь його підрозділ. Проте, опритомнівши в госпіталі, він дізнається з новин, що його теж вважають загиблим, і вирішує нічого не спростовувати, а підхопити запропоновану обставинами гру. Але чи здатен він передбачити фінал цієї гри? Скажу від себе: це не той Іван Труш, просто тезка. 😎 Замовити тут: https://shop.meridiancz.com/shop/artem-cheh-ne-chekaly

😅😅 Я б ще додав Beyond the Rapids 😉

Щодо мене особисто, то я людина міста! Я не знаю жадної назви дерева або рослини чи птаха. Це не мій фах. Знати їх це професія ботаніка, дендролога, міколога. Я не люблю природи, якою вона є. Вона діє прикро мені на нерви. Я витримую природу виключно тоді, коли її пристосовано вже для людських вигід. Краєвид повинен розкриватись з тераси ресторану. Природа повинна бути подана при столикові кав'ярні: добра кава, тістечка й довкола кольоровані тканини далечини. Асфальтовані пішоходи в цілинному лісі. Заплачений вхідний збір і поруччя, на які можна спиратися, зазираючи в безодню. Природа повинна бути комфортабельною. ✍️📚 В. Домонтович «Без ґрунту», 1942 За що особливо люблю Домонтовича — так за оці суперечливі, неочевидні роздуми-зізнання його ексцентричних героїв. Думаю, серед нас знайдуться такі люди міста, хіба ні? 👩‍🎨🎨 Петро Столяренко «Тераса біля Чорного моря», 1950-ті Кримський художник Петро Столяренко — геній пейзажів півострова. Квітучу терасу, «пристосовану вже для людських вигід», він малював багато разів, покажу ще пару робіт у коментарі. 👇

Стартував ВЕЛИКИЙ КНИЖКОВИЙ РОЗПРОДАЖ видавництва ранок ☀️ 💛 Літо створене для історій, які хочеться читати без поспіху. А зараз саме час поповнити домашню бібліотеку, адже на вас чекають знижки до -75% майже на весь асортимент дитячих книжок 👉🏼 https://bit.ly/4w04Ksp ✨ Не знаєте, що обрати? Видавництво підготували добірку рекомендацій від головної редакторки дитячого напряму Ганни Булгакової — книжки, які справді захоплюють дітей різного віку та стануть чудовим вибором на літо 👉🏼 https://bit.ly/4vnMJTt 🎁 Кожен покупець акції отримує безкоштовний чек-лист «Ігри в дорогу» від педагога Аліни Шкабарні — для веселих подорожей і сімейного дозвілля. 💙 А ще на сайті можна придбати благодійну закладинку — усі кошти з її продажу підуть на психоемоційне відновлення дітей у межах проєкту «Літо — дітям». 🗓 Акція триває до 31 липня. Встигніть обрати книжки, які давно чекали на вас! *У розпродажу не беруть участь новинки та окремі позиції.